Миколаївська спеціальна школа Одеської обласної ради

 

Інформація для батьків

 

Стосовно питань збереження чи здоровʹя , а також захисту прав та інтересів дитини, батьки можуть звертатись до  :

 

Заступника директора з НВР Вишневської Оксани Павлівни , за телефоном 0977316856

 

- соціального педагога / психолога спецыальноъ школи Іваніцької Вікторії Миколаївни, за телефоном –  .

 

Додаток

до наказу Департаменту освіти i науки обласної

держав ot       іністраціі

 

 

ПАМ’ЯТКА

(алгоритм дій) щодо дій учасників освітнього процесу иа випадок виникнення

пожежі у закладі освіти

 

Керівники закладів та установ освіти з метою забезпечення протипожежного режиму зобов’язані:

  • визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних осіб за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, а також за утримання та експлуатацію засобів протипожежного захисту, що мають бути передбачені у функціональиих

обов’язках посадових інструкцій ТОЩО;

  • забезпечити розробку i затвердити оріентовний план евакуації здобувачів освіти у разі виникнення пожежі у приміщеннях закладу освіти та порядок оповіщення, що встановлюють обов’язки i дії працівників на випадок виникнення пожежі (план евакуації та порядок евакуації переглядають один указ на три роки);
  • розробити i затвердити інструкцію,  що  визначає  дії  працівпиків закладу та ycтaнoви щодо забезпечення безпечної , а  швидкої  евакуації учасників освітнього процесу, за якою не рідше одного разу на півроку проводяться практичні тренування всіх працівників.

 

Працівник: закладу та установи, який виявив пожежу a6o її ознаки (задимлення, запах горіння a6o тління різних матеріалів, різке підвищення температури R приміщенні тощо), зобов язаний:

негайно повідомити пожежну оперативно - рятувальну служС›у цивільного захисту за телефоном «101» ;

-  чітко  назвати  місце  знаходження  закладу,  місце   виникнення   пожежі, а вказати посаду та прізвище;

 

 
 

сповістити про пожежу керівника закладу та установи a6o ocобу,

задіяти   систему оповіщення людей про пожежу.

розпочати caмoмy i залучити інших осіб до евакуації здобувачів освіти до безпечного місця згідно з планом евакуації;

організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів,

-        вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними у закладі засобами пожежогасіння (внутрішні пожежні крани, вогнегасники тощо).

 

 

 

 

 

керівник закладу та установи a6o особа, яка його заміщує, що прибув на місце пожежі, зобов’язаний:

  • перевірити,      чи    повідомлено     пожежно-рятувальний        підрозділ     про

виникнення пoжежі;

  • здійснювати керівництво евакуацію людей та гасінням пожежі та

прибуття пожежно-рятувальних підрозділів;

  • у разі загрози для житгя учнів негайно організувати ïx рятування

використовуючи для цього всі наявні сили i засоби;

організувати перевірку наявності всіх учасників освітнього процесу, евакуйованих з закладу;

виділили для зустрічі пожежно-рятувальних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’ізних шляхів до гідрантів та водойм;

у paзі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби; припинити всі роботи, непов´язані з заходами   щодо ліквідації

пожежі;

організувати  відключеняя мереж електро -   газопостачання, системи вентиляції та кондиціювання nовітря і здійснення інших заходів, що спрямовані запобіганнію поширенню пожежі;

  • оргонізувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечноі’ зош..

визначити місцs '/х сюзадування i забезпечити в разі потреби ïx охорону; інформувати керівника пожежпо-рятувального підрозділу п to

наявність здобувачів освіти у приміщевнях закладу.

Під час проведення евакуацГі та гаеіння пожежі необхідно:

  • з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечнініі

евакуаційні шляхи i виходи до безпечної зони у найко]ЗОТUЈИЙ GT]ЭOK;

  • еваг:ј•ацію .зюдеи слід починати з приміщення, у якому виникЛа пожежа, i суміжних з ним приміщень, яким загрож;vс небезпека поширеш- я ВогнЮ;

у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, здобувачів освіти можуть заздалегідь одягтися a6o взяти теплий одяг .з  собою, загорнутися в ковдри a6o інші теплі речі;

  • ретельно перевіряти всі приміщення. щоб унеможливити

перебування у небезпечній зоні учнів тощо;

  • унеможливити повернення здобувачів освіти i працівників до будівлі, де виникла пожежа;

з метою запобігання пошеренню вогню, риму утримуватися від

відчинення вікон i дверей, а також від розбивання cкло.

Відповідальними за протипожежний стан закладів освіти с особи, ›ікі визначені наказом керівника закладу освіти та установи.

Здобувачі    освіти   повинні      бути   ознайомлені      з    правилами      пожежної

безпеки.

 

 

 

 

 

У всіх навчальних приміщеннях, кімнатах розмістити на видних

 

схематичний план евакуації кожного поверху;

 

 
 


-        пам’ятку щодо дій на випадок виникнення пожежі для здобувачів

  • пам’ятку шодо дотримання вимог правил пожежної безпеки.

Заклади осявти повинні бути обладнані системою оповіщення людей про виниикнення пожежі i порядок ïx евакуації (радіотрансяяційні  мережі, електричні дроти  тощо).

Працівники закладів та учні повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту органів дихання для організації евакуації в разі виникненняя пожежі.

Також у закладі повинні бути :

— укомплектований пожежний щит, ящик з піском; куточок:і безпеки життєдіяльності;

  • інструкція з пожежної безпеки;
  • інструкція з електробезпеки;

провести інструктаж з пожежної  безпеки з учнями;

наявність        внутрішніх    пожежних кранів (комплектація: рукавів , ствол)

наявність   маркувальних    та    попереджувальних надписів

у харчоблоці закладу дотримуватися інструкції при користуванні електроприладами, обов’язкова наявність діепектричних килимів.

 

 

 

 

 

 

 

Пам'ятка щодо запобігання

дитячого травматизму у побуті


Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них - це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. 

Принципи запобігання побутового травматизму

  • постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома; 
  • батьки систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами; 
  • потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах.


Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину.

Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці.

Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти тонуть, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

- правильний вибір та обладнання місць купання;

- навчання дорослих і дітей плаванню;

- суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;

- постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

 

Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності, є травматизм, отриманий від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли вони ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля. А призводять до цього - незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.


Для профілактики дорожньо-транспортного травматизму, необхідно:

  • скласти відповідні екзамени на право водіння транспортними засобами, щоб кататись на мопедах та моторолерах; 
  • вчити правила дорожнього руху; 
  • ходити тільки по тротуарах з правого боку, звертати увагу на сигнал «бережись автомобіля». У тих місцях, де нема тротуарів, іти слід по лівому боці вулиці назустріч транспорту; 
  • переходити вулицю тільки на пішоходному переході або біля світлофора. 

Батьки повинні контролювати вільний час своєї дитини, а саме прогулянки ввечері.

Основне правило для батьків: 

- дитина повинна відчувати любов та увагу оточуючих, 
- бути під пильним контролем!

 

Профілактика кору — активна і пасивна профілактики

Профілактичні заходи боротьби з кором ґрунтуються на плановій вакцинації препаратом проти кору. Профілактика виконується в разі відсутності антитіл до даного захворювання у дітей або дорослих за результатами аналізу.

Як здійснюється активна і пасивна профілактика кору

Профілактика кори Пасивна профілактика хвороби проводиться з використанням людського імуноглобуліну. Використовується даний препарат, якщо після контакту з хворим кір людиною минуло більше 3 діб. Людський імуноглобулін — препарат білкової природи, вироблений із сироватки донорів. Випускається в ампулах для ін’єкційного введення і зберігається в прохолодному, темному місці.

Що стосується активної профілактики, то вона полягає у використанні вакцини проти кору. Ефективність дії вакцини спостерігається практично у всіх дітей (90%), яким вона проводилася у віці від 1,5 року. У тих дітей, яким вакцинація була проведена в більш ранньому віці, дія препарату може слабшати через материнського імунітету, який знижує ефективність вакцини проти кору. До того ж, раннє введення вакцини може спровокувати просування захворюваності за віком — хворіти можуть не тільки діти, але і дорослі.

Вакцинація проти кору — коли і як вона виконується?

Вакцинація від кору вакцина проти кору проводиться в 12-15 місяців тому випадку, якщо дитина раніше не хворів на кір. Повторне щеплення дітям роблять у 6 років. Проведення повторної вакцинації допомагає вберегти від хвороби тих дітей, які ще не прищеплювалися від кору або тих, у кого не був сформований імунітет до захворювання після першого щеплення в ранньому віці. Друга ін’єкція, проведена в шестирічному віці, посилює анти коровий імунітет, набутий після першого щеплення.

Профілактика проти кору не проводиться, якщо спостерігалася неадекватна реакція на попередню щеплення. Також відмовляються від проведення профілактичних щеплень проти кору, якщо нещодавно дитині вводили препарати крові — в такому разі вакцинація можлива після закінчення трьох місяців з моменту використання останніх. Якщо у дитини раніше була помічена алергічна реакція на препарат вакцини — вакцинація забороняється.

Не вводять вакцину при активній стадії туберкульозу. Заборонено введення вакцини при наявності у дитини гострих захворювань або хронічні в стадії загострення.

Які заходи проводяться в осередку інфекції?

Лікування хворого проводиться вдома, в умовах ізоляції від оточуючих або в стаціонарі, при наявності відповідних показань. Важливо визначити контактні з хворим особи в місцях можливого спілкування: дитячому садку, школі, сім’ї.              До контактних належать усі діти, які мали навіть короткочасне спілкування з хворим, починаючи з останнього дня періоду інкубації.

Щодо осіб, які контактували з хворим і могли заразитися кором, з’ясовують чи хворіли вони даною хворобою, документально встановлюють наявність у них щеплень проти кору.

У тому випадку, якщо контактні з хворим особи не хворіли на кір і не прищеплювалися від неї менше чим за 14 днів до початку контакту, проводяться наступні заходи:

  такі діти не допускаються в дитячий колектив (дитсадок, школу) з 8 по 17 день після можливого контакту з хворим на кір; встановлюється медичне спостереження за контактними особами на такий же термін;

  дітям, чий вік становить старше 1 року, проводять вакцинацію проти кору;

  якщо у дитини існують протипоказання до проведення вакцинації або його вік від 3-12 місяців, запроваджується 1,5-3 мл гамма-глобуліну (залежить від стану здоров’я, віку дитини, кількості часу, який минув після контакту).

Ускладнення кору

Найчастіше, кір викликає ускладнення у вигляді різних пневмоній. Якщо трапляється ускладнення кору пневмонією, то вірогідність сприятливого прогнозу помітно знижується, що вимагає прийняття серйозних терапевтичних заходів.

Ускладнення кору можуть викликати напади асфіксії інколи, у хворих на кір, дане захворювання може ускладнитися помилковим крупом (коровий круп). Розвивається круп гостро, з появою нападів асфіксії, в основному, в нічний час доби, і набряком голосових зв’язок. Виникнення корового крупа відбувається одночасно з появою висипів на тілі. Для його прояви характерні гавкаючий кашель, шум на вдиху. Втрати голосу при помилковому крупі не відбувається. Полегшити дихання допоможуть відволікаючі засоби, ножні ванни.

Кір може ускладнитися виникненням ентериту, дизентиріі. У дитини молодшого віку кір може стати причиною гаймориту, гнійного отиту, мастоїдита . Особливо важкий перебіг кору спостерігається при гіпотрофії і ослабленні організму. Висока летальність від ускладнень, викликаних на кір, відбувається за приєднання пневмонії, наростаючої серцевої недостатності.

Таким чином, профілактика кору має важливе значення в боротьбі із захворюванням. Невід’ємною частиною профілактичних заходів при даній хворобі також є вітамінотерапія, здорове харчування, зміцнення імунної системи дитини.

Профілактика гепатиту - перевірені способи

Страшним інфекційним захворюванням є вірусний гепатит, який спровокований вірусами А, В, С або D і забезпечує великі поразки печінки. Якщо хворобу вчасно не лікувати, то серед ускладнень не виключено розвиток цирозу печінки і смерть пацієнта.

Однак далеко не у всіх клінічних картинах переважає успішне консервативне лікування, наприклад, гепатит С і зовсім є невиліковним захворюванням. Тому дуже важлива профілактика гепатиту, яка збереже здоров'я цього життєво важливого органу. Профілактична вакцинація помітно знижує ризик захворюваності, але також важливо не забувати про підвищену стійкості вірусів до агресивного навколишнього середовища. Кожен патогенний збудник (у нашому випадку вірус гепатиту) передбачає свої профілактичні заходи, яких повинен дотримуватися навіть здорова людина. 

Як відомо, гепатит А, він же хвороба Боткіна, передається контактно-побутовим шляхом, тобто пацієнт може заразитися при «немитих руках» або безпосередньому контакті з інфікованим раніше людиною. Саме тому профілактика вірусного гепатиту в першу чергу виключає будь-яке зіткнення з патогенним збудником, наприклад, якщо це знайомий, то варто тимчасово утриматися від спілкування з ним, поки не наступить остаточне одужання.

• контроль якості води.

Якщо все ж інфікування відбулося, то важливо розуміти, що ця хвороба виліковна, головне - вчасно звернутися до лікаря і уникнути можливих ускладнень.

Профілактика гепатитів В і С

 

Інфікування вірусами гепатиту В і С має серйозні наслідки для здоров'я, оскільки остаточно вилікуватися дуже складно, а ось ускладнення в роботі печінки стрімко прогресують і призводять до дисфункції всього організму. Саме тому так важливо профілактика вірусних гепатитів, в іншому випадку не можна виключати загострення цирозу печінки і летальний результат для пацієнта.

 

• Виконати профілактичну вакцинацію за рекомендацією лікаря.

 

Якщо ж пацієнт підозрює, що вже заразився, то повинен не зволікати з походом до фахівця, а своєчасно поставлений діагноз покращує прогноз захворювання і дає шанс на швидке одужання.

Профілактика медикаментозного і алкогольного гепатиту

У медичній практиці зустрічаються і інші види гепатитам, навіть тягнуть за собою руйнацію тканин паренхіми печінки. У даному випадку мова йде про медикаментозної та алкогольної формах захворювання, які прогресують в 25% всіх клінічних картин.

3. З метою профілактики 1 раз на півроку проходить УЗД черевної порожнини для визначення реального стану печінки.

4.Регулярно виконувати профілактичну вакцинацію.

5. Уникати всіх провокують захворювання факторів.

Така елементарна профілактика гепатитів дозволяє захистити печінку від згубного впливу, а весь організм - від ознак інтоксикації.

 

 

 

ПАМ’ЯТКА

щодо першочергових дій

у разі виявлення ознак вибухового пристрою
або схожих на нього предметів

І. Характерними ознаками наявності вибухового пристрою може бути:

1. Знаходження у громадських місцях, транспорті валіз, кейсів, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників.

2. Отримання адресатом поштового відправлення від невідомого відправника, наявність у відправленні явного дисбалансу, нестандартний вигляд посилочної тари.

3. Наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, вибухових речовин, засобів або їх елементів.

4. Наявність у виявлених предметів звуку працюючого годинникового механізму, запаху бензину, газу, розчинника, хімічних речовин, диму, що виходить з предмету тощо.

5. Наявність у підозрілого пристрою елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню (сигнальні лампи, світлодіоди, радіоплати, перемикачі, елементи живлення і т. ін.) або додаткового контакту з навколишніми предметами (антена, вмонтований електричний дріт, натягнутий шнур або мотузка).

6. Невідповідність маси дійсному призначенню або вигляду предмета (наприклад - вага коробки від цукерок, банки від кави, книги і т. ін.).

7. Наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів - закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;

8. Наявність стороннього сміття, свіжооштукатурених та свіжопофарбованих ділянок стін, стелі, підлоги, порушення грунту, покриття на газонах. тротуарах, та відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб.

9. Наявність у контрольованих зонах залишеного автотранспорту, сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій, тощо.

10. Намагання особи з предметом у руках чи у специфічному одязі, що дозволяє приховувати на тілі вибуховий пристрій, за будь-яких обставин безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту нього пересування. У разі, якщо особа намагатиметься безпосередньо застосовувати підозрілий предмет, по можливості не дати їй випустити предмета з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху пристрою.

Категорично забороняється самостійно проводити з підозрілим предметом будь- які дії (торкатись, нахиляти, відкривати, переміщувати, піднімати, перерізати, та ін.)

Пам’ятайте, що марна втрата часу при загрозі вибуху може призвести до людських жертв!

В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою, підозрілих предметні, осіб повідомляти -

за тсл. 102 та 7794061, 7764961, 7314395 оперативного чергового ГУ МВС України в Одеській області ; за тсл. 7221417 оперативного чергового УСБ України в Одеській області.

ІІ. У разі надходження анонімного повідомлення про підготовку вибуху за телефоном:

1. Спробувати з’ясувати у особи, що телефонує, який вибуховий пристрій, де він встановлений і коли повинен спрацювати.

2. Не класти трубку на телефонний апарат.

3. Повідомити про отримане повідомлення з іншого телефонного апарату до чергової частини органів внутрішніх справ з наданням номеру телефону, на який отримано повідомлення;

4. Оглянути зазначене приміщення без евакуації персоналу. У разі невизначеності приміщення - оглянути кімнати, до яких є вільний доступ сторонніх, вміст урн для сміття, меблів, залишених пакунків, підозрілих предметів тощо.

ІІІ. У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій, необхідно:

1. Обмежити доступ до приміщення, організувати його охорону.

2. Негайно доповісти безпосередньому керівнику, вказати місце знаходження предмета, час виявлення та особу, яка його виявила.

3. Забезпечити інформування чергових підрозділів МВС, СБ або ДСНС України.

4. Безумовно виконувати всі рекомендації спеціаліста - вибухотехніка, у разі підтвердження наявності ознак вибухового пристрою організувати евакуацію людей з будівлі, території.